Тест: Subaru XV – Вам шашечки чи їхати ?!

Тест: Subaru XV – Вам шашечки чи їхати ?!

ПОДЕЛИТЬСЯ

Основна частина тестдрайву, або погляд Вадима Гришина.

Все частіше автовиробники намагаються видавати бажане за дійсне. Хочуть «здаватися», а не «бути» – чотирьодверні-купе, спортивні кросовери і мінівени, моноприводні хетчбеки, що маскуються під брутальні позашляховики … Простий споживач під натиском маркетологів вже і сам хоче бути обдуреним: якщо мова йде про спортивність – де чотири патрубки вихлопної системи? І плювати, що потужності всього нічого, це ж «спорткар»! Якщо в пріоритеті образ автомобіля для бездоріжжя – обов’язкові пункти – це пластикові накладки на арках, декоративний захист переднього бампера та рейлінги на даху. При цьому скромно замовчується, що кліренс у такого «позашляховика» цілих 16 сантиметрів і привід тільки на передні колеса… Цими прийомами користуються автомобільні марки з різних країн і континентів, адже мета виправдовує засоби – споживач готовий платити за стереотип. Кожний розуміє – на гоночний трек володарі псевдо-спорткарів чи навряд колись потраплять. А власники недо-позашляховиків якщо і з’їжджають з асфальту, то тільки щоб припаркуватися на газоні. Це порочне замкнуте коло масового сегмента практично ніколи не розривається – набагато раціональніше з точки зору бізнесу і орієнтації на отримання максимального прибутку – використовувати стандартні перевірені і недорогі рішення, а не глибоко опрацьовувати технічну частину автомобіля. Простіше додати семидюймовий екран системи мультимедіа замість п’ятидюймового і видавати це за інновацію. Простіше додати камери кругового огляду, щоб «ви бачили куди заїжджати не потрібно», замість того, щоб так реалізувати тягу на колеса і змінити геометричну прохідність, щоб автомобіль міг виїхати звідки завгодно!
Простіше додати ще 25 кв. см псевдо-шкіряної оббивки на карти дверей або зробити на 2% більше панорамний дах і цим аргументувати ціну. Простіше і вигідніше …
Але чесніше? Правильніше?
0-02-05-9f9c81772f2587a970323f030db7f7cb57d5d08dab61964a2787a281974437b7_full
У японців з Subaru інша філософія ведення бізнесу і відносин з клієнтами. Так, ви знайдете в Subaru сенсорний екран, bluetooth та інші принади сучасного автомобілебудування. Тут також є вставки з добротних матеріалів, а ще підігрів сидінь і клімат-контроль. Але якщо в якомусь корейському кросовері на цьому можна закінчувати перерахування достоїнств, то у японців це навіть не вважається за перевагу. Все найцікавіше в тому, як «їдуть» ці представники країни висхідного сонця. Адже, поклавши руку на серце, більшістю новомодних і не завжди корисних примочок користуєшся пару раз, а потім ще кілька разів показуєш друзям зі словами «ось, дивися отака крутотень ». Але робота підвіски, двигуна і трансмісії це те, що безпосередньо відчуваєш кожну секунду водіння. Після тесту Subaru XV в непростих умовах сніжної зими в місті, на легкому і навіть складному бездоріжжі ми можемо впевнено говорити, що цей автомобіль швидше «бути», а не «здаватися».

0-02-05-0c98f27434ccfa9c004e48f61c95c0030be15730cc9cc1c9342dff2902fe1941_full0-02-05-02d65155486683310825fd2b37c95cca3305a29aa0dc5c652aba361935a19131_full
Основна модифікація, яку поставляють в Україну, це 2-х літровий атмосферний, традиційно для Subaru опозитний, чотирьохціліндровий двигун на 150 к.с. і 196 Нм крутного моменту, який працює в тандемі з безступінчатою трансмісією Lineartronic (варіатор). Розгін до 100 км / год займає скромні 10.7 сек, а максимальна швидкість – 187 км / ч. При цьому витрата палива в міському циклі становить 9.2 л / 100 км., а в заміському – 5.8 л / 100 км. За час нашого тесту в режимі місто + бездоріжжя середня витрата склала близько 11 л / 100 км. – Це з урахуванням досить жорсткого режиму їзди по снігу з постійними пробуксовками, підйомами на засніжені пагорби понад 30 ° і т.д.
0-02-05-f1dd734aeec6bdef25607fe4a0c0f403683f6e2bd1bf7477db11c02ca785804f_full0-02-05-d2615c55515ddb5c788c70b50f04603d25f6c44ebb28bb2037cce84b540d9406_full0-02-05-71d9e8610262c8749f5569f8fd179bef4d3f75896546a5ce224726ff9715cd48_full
За розмірами Subaru XV цілком можна порівняти зі своїми однокласниками – компактними кросоверами класу К1: довжина 4450 мм., ширина 1780 мм., висота 1615 мм., колісна база 2635 мм. При цьому простір всередині розподілено досить своєрідно, якщо не сказати дивно. Водій і передній пасажир не будуть відчувати нестачу в просторі, навіть якщо їх зріст вище середнього. Ззаду зручно розмістяться лише два пасажира, у виняткових випадках на задньому дивані може знаходиться і третій – але йому буде вкрай незручно через високий пагорб трансмісійного тунелю. При цьому задля простору для пасажирів, в жертву принесений розмір багажника – його обсяг складає всього 310л. і вантажна висота досить велика – адже в ніші заховано повноцінне запасне колесо.
Матеріали в салоні приємні на дотик, якість збірки на дуже високому рівні – ні люфтів ні скрипів або зазорів. Але архітектура, дизайн і концепція приладової панелі, мультимедіа-системи і внутрішнього простору в цілому – такий собі привіт з 2000-х. Конкуренти на тлі Subaru XV виглядають більш технологічно. Як Вам відсутність світла в сонцезахисних козирках? Або те, що підсвічування кнопок склопідйомників є тільки у водія. Що робити в темряві пасажирам? Навпомацки шукати?! Який-небудь Volkswagen Tiguan в порівнянні з Subaru XV просто космічний корабель, нафарширований технологіями NASA!
0-02-05-37552b21e56c3b4c0083860fa38990188e03e35f2b07234986db42bdd5dbac74_full
Зовнішній дизайн автомобіля так само не радує шедеврами. Оку практично нема за що зачепитися – класичний стриманий і традиційний японський дизайн. Картину скрашують яскраві кольори, особливо новий блакитний Hyper Blue. Прекрасний, здавалося б, колір для орієнтованої на жіночу аудиторію моделі. Але дівчина за кермом XV вартістю 700 тис. Грн? Малоймовірно. Швидше її вибір за таку суму буде в бік чогось більш гламурного і преміального – Audi Q3 або новісінький Q2. А може, більш зрозумілі Nissan Qashqai, Toyota Rav4 або Maxda CX-5? Судячи з кількості цих автомобілів на наших дорогах – саме такий вибір робить середньостатистичний покупець.

0-02-05-20aa6c1d1d2efe11c57e302c4b29f016f9f8c149801c88497cac06031deeb00e_full0-02-05-3af0e53a576ba9f36a7957a8360f95eb7ca6678da3e5306521e2df07bf0b88f3_full
Так для кого ж ти, Subaru ХV? Після короткого тесту відповідь однозначна – це автомобіль не для тих, хто хоче мішури електричних асистентів, яскравих гірлянд в салоні і «еко-шкіри з філейної частини молодого дермантина». Цей автомобіль викликає позитивні емоції не тим як він виглядає, й не тим, як звучить його простенька аудіо-система. І вже точно не кількістю технологій. Цей автомобіль зачаровує настройками шасі – настільки «збитий» і цілісний, що здається ніби дорожній просвіт не 22 см, а 12. Робота повного приводу дозволяє сміливо виїжджати звідти, куди Qashqai або Q3 навіть не доїдуть. Незважаючи на цивільні фрикційні зимові покришки нам скорилася дуже динамічна і складна кросова траса в Черкаській Лозовій, покрита десятисантіметровим шаром свіжого снігу. Очікували ми такого? Ні. Компактний і верткий автомобіль, потенціал якого видний не відразу. Ви не зрозумієте його характер, проїхавшись 20 хвилин по ідеальному асфальту навколо автосалону. Його стихія – поза містом, поза асфальтом і навіть іноді – поза дорогами взагалі.
Недоліки:
– Архаїчний салон
– Відсутність сучасних електронних систем
– Посередня мультимедійна система
– Невиразний дизайн
– Маленький багажник
– висока ціна
переваги:
– Чудова підвіска
– Чудовий тандем двигун-трансмісія
– Чесний постійний повний привід
– Геометрична прохідність
– Достатній дорожній просвіт
– економічність
Backstage тестдрайву, або погляд Івана Семенова. Читачі, що цікавляться безпосередньо технічними характеристиками можуть сміливо пропускати наступний текст курсивом.

0-02-05-059a34fec6ddda56f4208cbf36c15158b6f9468c32a2f2eb6af5e0f0514d5765_full0-02-05-2d228ab937cfd6149ec7bacec9652f68b8650984fb5b76d58e11e03b1b03d147_full
Коли дізнався, що зовсім скоро нам на тест добрі люди з салону Субару Центр Альфа дадуть одне зі своїх авто, почав копирсатися в пам’яті та пригадувати момент свого першого знайомства з цією маркою. Спогади привели мене аж в самісіньке дитинство, то теж була зима, багато снігу, й я стояв з батьками та їх друзями біля під’їзду та ми чогось чекали. Шлях уздовж будинку був щільно заметено снігом, крізь який проступали глибокі колії, подолати які легковикам краще й не намагатись. Та от з темряви з’явились два слабкі вогники світла, й до нас почав наближуватись маленький, наче іграшковий, автомобільчик, здається однією стороною він їхав по тротуару, то ж в мене не виникало передчуття, що авто зараз застрягне. Наблизившись до нас, з малюка висипалась купа людей, що голосно сміялась, та побігла до дому, а авто почало розвертатись прямо через сніжні колії. От тут я вже завмер очікуючи, що зараз хтось застрягне, й мені буде цікаво подивитись процес порятунку зі снігової пастки. Проте, мої очікування не виправдались, авто з легкістю перестрибнуло усі перепони та поїхало собі далі по своїх справах. З виразу мого обличчя оточуючим стало зрозуміло, що щось не те, й один з дорослих заспокоїв мене – не хвилюйся, то ж повнопривідна Субару, вона й не таке може.
Вже подорослішав, та навчившись користуватись інтернетом, я знайшов, що той малюк, що так мене вразив у дитинстві, був один з найменших представників плеяди сузір’я Субару – Ліберо.
0-02-05-e510cc6f666f13439048aeaf45d975ce3e7ceb18dc4a9803be02d94740be378e_full
Згодом почали з’являтися знайомі власники Субару, спочатку приятелі батьків, потім власні. Так я побачив і проїхався на першому Форестері, зовні звичайне авто, з середини взагалі сіра миша, а от дверцята, що не мали рамок над склом припали до душі – як же це неймовірно круто та красиво!
Саме такою, без рамковою, була й Імпреза, на якій ми з пригодами з’їздили на перегони. Проґавивши заміну підшипника та остаточно доконав його агресивним взяттям поребриків на картодромі, ми не дотягнули близько 500 метрів до СТО (на яке сподівались дістатись власним ходом, не зважаючи на те, що диск вже стояв під таким кутом, наче в перевантаженому запорожці) та під час руху загубили колесо. Добре, що тоді «втікач» обрав не передній бампер мерседеса, що рухався на зустріч, а наче до рідного притулився до заднього колеса маршрутного автобуса, що рухався поряд, де й дочекався нас після зупинки.
Отже с Субару в мене вже було пов’язано багато спогадів, й на цей тест-драйв я їхав з приємним передчуттям, що нарешті я власноруч всядусь за кермо та спробую славнозвісні переваги повного приводу.
Підходячи до міста зустрічі, ще здалеку побачив яскраво блакитний XV. Цікавий колір, колись він мені не подобався, від слова зовсім, потім, коли в схожий Форд став фарбувати свої заряджені моделі, RS, я трохи змінив до нього ставлення, а коли вкраплення такого кольору з’явились й на моєму авто, прийняв та полюбив. Дизайн колісних дисків мені також сподобався, не схожі на ніякі інші, от як би ще на дюйм більші. Фотографуючи Субаріка на першій локації, зрозумів, що дуже помилявся, коли вважав XV лише трохи підвищеною Імпрезою – та вони геть різні з якої сторони не подивись! Спереду – красень, з боків також виглядає приємно, а ось зад не сподобався, якийсь куций та зависокий, чи може я не зміг знайти гарного ракурсу…

0-02-05-17d3de8f87fd501a52ba3453d0b55303c79cfaf006fbfd5c005459e78e645a88_full0-02-05-6136066632b2fd8619ed265bdfd4a2ca34fa10b557db3a39de5cdb53ea3e0b44_full
До того, як попасти за кермо, довелось ще пів шляху проїхатись пасажиром, ще й на задньому ряді сидінь. Знаходячись в якості пасажира, в мене якось загострюється почуття комфорту, й мало в якому автомобілі мені його достатньо. Тут така ж само історія – дратує шум роботи підвіски на кострубатих харківських дорогах, гул варіатора, гуркіт оточуючих автомобілей, що добре проникає в салон, якщо магнітола вимкнена. Проте в цілому інтер’єр приємний, зручні крісла (принаймні за кілька годин тест драйву відчуття незручності в області спини не з’явилось) з яскравою помаранчевою ниткою та комбінованою тканиною, що міцно утримувала тіло від зісковзування на віражах. Простору людям середнього зросту також вистачає, а пластик, пластик різний, не завжди приємний на дотик, бо твердий, та напевно буде легко відмиватись та добре протистояти подряпинам. Й взагалі, Субару цінують не за сибаритський інтер’єр!

Нарешті, на другій локації, й я отримав змогу покерувати XV та спробувати як же вона їде. Де й поділось моє невдоволення вище згаданими недоліками. Швиденько налаштовую крісло під свій зріст і гайда крутити п’ятаки на галявині. Для першої спроби виходить ще й не погано, авто дуже слухняне та вправно виконує всі побажання водія. Перевірку позашляхових властивостей XV також проходить з гідністю – схил, який на Пежо я подолав лише з п’ятої спроби Субару здолав одразу ж. Це й не дивно, повний привід все ж таки!
Час їхати на останню, найскладнішу локацію – трасу для автокросу. Я лишаюсь за кермом та маю нагоду оцінити як поводить себе XV в міському автомобільному русі. Та так само, як й на галявини – поглинений процесом керування зовсім не звертаєш уваги на ті речі, що з місця пасажира вважаються недоліками. Підвіска одразу стала приємно комфортною а двигун та варіатор мелодичними. Короткі звіси дають змогу добре відчувати габарити, а маневрувати задом вбудована над номерною рамкою камера. А що мене приголомшило – так це радіус розвертання на невеличкому п’ятачці– от би мені такий!
Як би я не нервувався (особливо згадуючи минулий тест драйв з пригодами в калюжі) потрібно брати себе в руки та спускатись зі схилу. Підіймаю сидіння майже до гори, щоб мати кращій огляд перед капотом та рушаю. Де не де у коліях зад намагається обігнати перед, та все це легко виправляється коротким рухом керма. Отже навіть не обладнана системою допомоги спуску з гори XV залишається керованою та передбачуваною. Підйом ходом також вдався напрочуд легко, але ми вирішили, що це не цікаво й захотіли ускладнити завдання. То ж спустившись знов, та діставшись половини підйому я зупиняюсь й вже з такої позиції намагаюсь рушити вгору. Дивно, але поступово Субарік почав дертися вгору, там, де колеса починали марно прослизати, потрібно було лише трохи покрутити кермо, даючи змогу зачепитись за покриття й підйом продовжувався. Браво XV!
0-02-05-20aa6c1d1d2efe11c57e302c4b29f016f9f8c149801c88497cac06031deeb00e_full
А от останні метри, перед заїздом на площадку на горі, де був наш похідний табір, збили мене з пантелику. Увімкнена система курсової стійкості не хотіла потоваришувати з обледенілими пагорбами та змушувала авто неприродньо розгойдуватись та танцювати задом, склалось враження, наче хтось вчепився в заднє колесо та тягне вниз! Дуже неприємне враження, особисто коли бачиш зліва й справа від капоту височенні земляні стіни вузького проїзду, в які невідома сила тебе намагається посунути. Проте коли систему було вимкнено, складні метри було подолано швидко й легко.
0-02-05-19003aedd3a9af9477c151e2e0475da1018f332f878ec3d48e9050dd1ef040c5_full
Діставшись до табору нас чекала приємна новина – цього разу ми матимемо відео не лише з землі, але ще й з неба, тому що хтось розумний та кмітливий замовив послуги коптера! До речі, саме при роботі «на камеру» дались в знаки мої скриті таланти – виконуючи фігуру «бублик» звернув увагу, що на панелі приладів тривожним червоним вогником засвітився напис температури масла. Не дуже уважні користувачі можуть його навіть не помітити, особливо в день. Проте давши трохи перепочити варіатору, Субі був знов готовий до пригод та випробувань.
Як поводить себе XV в ще більш екстремальних умовах ґрунтової спортивної траси напишуть мої колеги Валентин та Вадим, а я ще додам, пару слів про світло – його замало! Ну як так, у 2016 році продовжувати обладнувати нові моделі галогенними лампами! Прикро, але в темряві їх геть не вистачає. Але в наявності є система «старт-стоп» котра спочатку дуже здивувала, вимкнувши двигун при довгому стоянні на світлофорі – турбота про екологію та скорочення витрати палива – це вірний шлях та доречна опція що приємно доповнює автомобіль.
Отже підсумовуючи враження, мені сподобалось моє перше знайомство з Субару та я готовий пробачити йому деякі недоліки за той фан, який авто дарує на снігу та в складних дорожніх умовах відсутності твердого покриття.

Альтернативна точка зору, або погляд Валентина Світлічного.

Коли чоловік хоче познайомитися з дівчиною, він в першу чергу звертає увагу на зовнішність. Коли дівчина хоче познайомитися з чоловіком … я взагалі не знаю на що вони звертають увагу і що ними рухає в таких ситуаціях.
Так само і з автомобілем. Ти спочатку звертаєш на нього увагу і якщо тобі його [автомобіля] форми сподобалися, то ти починаєш вже цікавитися його внутрішнім світом, технічними характеристиками, уявляєш приблизні витрати на утримання. В принципі все, як і з дівчатами.
Перші зустрічі на дорогах міста викликали легке нерозуміння. Що це??? Навіщо ви так з нею ??? І тут стало цікаво і захотілося з нею познайомитися ближче.
0-02-05-beb395a173ea48cd5dd30c2130c08ed6c6b75fc4ee6d755d8c1483238e564e77_full
Зовнішність. Для першої зустрічі вона неоднозначна. Сказати що вона унікальна, ні. Може незвичайна, ні. Ну тоді ексклюзивна … Теж ні. Вона просто не така як всі, тому що вона SUBARU XV.
У таку зовнішність навряд чи можна закохатися. Але до неї можна звикнути. Досі не можу зрозуміти, на якого клієнта була зроблена ставка з такою зовнішністю.
0-02-05-985b8facacd395659a7ccbfe8eee5c5e7e93ea6e30d0828eb2ff2c1319ce2327_full
А ось 22 сантиметри кліренсу, 2-ух літровий опозитний двигун на 150 к.с. і постійний повний привід в тандемі з варіатором (напевно не найкраще поєднання) але вже дуже економічно виходить, особливо з такими цінами на бензин, що може залучити не мало потенційних покупців.
Внутрішній світ цієї незнайомки, в принципі, як і у всіх Субару не блискає чимось, чим можна вразити в 2016. Хорошої якості пластик, але дизайн трохи затримався в часі першої частини «Міцного горішка».

0-02-05-c2b60f493d4c473116ac7b4d6c6352fbcb963be7bb0ce5b785ee5013d49dd934_full0-02-05-d8f14aae2bbbc790e239534444dbf2a5aa915656fb216218ab30ff3530bce51d_full
Посадка дуже комфортна, приємна бічна підтримка сидінь. Кермо приємне, як на дотик, так і за своїми розмірами. Невеликим кермом зручно працювати, коли починаєш оцінювати по повній перваги фірмового повного приводу від Субару. Руків’я КПП звичайно можна було зробити і більш приємне зовні, це ж все-таки не TOYOTA TUNDRA і не DODGE RAM. Чудова оглядовість, лобове скло високо заходить на дах, що дає додаткові можливості для вивчення сузір’я Субару на чистому небі. Бічні дзеркала, як і потрібно, при правильному налаштуванні, дають можливість бачити як асфальт, так і небо одночасно. ЖК монітор на 6 дюймів і камера заднього огляду це дуже приємно, але підсвічування електро склопідйомників тільки у водія і при цьому AUTO тільки водійського скла, це звичайно розчарування. Якість аудіосистеми занадто не радує, але і не засмучує. Тобто, вімкнувши гучність на максимум при програванні свого улюбленого треку, ви не почуєте тріска, шуму або чогось зайвого, проте й чистоти звучання як в Майбах очікувати не варто. Якщо взяти до уваги той факт, що автомобіль повнопривідний, що розширює можливості для подорожей різного характеру і в абсолютно різні куточки планети, то багажника в 310 літрів може виявитися замало.
Хотів би сказати, що не дивлячись на те, що варіатор, на мою думку, не найкращий варіант, але завдяки йому XV дуже економічний. При спокійній їзді по місту і без тривалих простоїв в пробках, бортовий комп’ютер видавав витрати 9,5 л / 100 км, і це при наявності 4-ох осіб в автомобілі. Це звичайно величезний плюс.
0-02-05-114ab581798726bf977e1a7f7c5454bf5ce54a93ad2899d85453e4b8afec9f28_full
Підвіска, сказати, що вона жорстка, ні. Навпаки, вона стала м’якшою порівняно з попереднім, не оновленим XV. На дорозі, не дивлячись на те, що це буде, асфальт або ґрунтова дорога, завдяки налаштуванням підвіски, автомобіль поводиться чітко, зібрано та інформативно. А завдяки покращенням що торкнулися шумоізоляції автомобіля, потрапляючи на нерівності і стики на дорогах, шум вас не буде турбувати.

0-02-05-a372c5d8e983c6a46be67553d5b5deea890801155e87718460e7de9095a145e4_full0-02-05-13a63a9bd7303ac2144b11507f6fa01f296e13d1f24582fee9aa6fb4783480e9_full
Ну і, звичайно ж, він, його величність повний привід. У місті на асфальті його зрозуміти важко, але коли на цьому асфальті знаходиться сніг упереміш з дорожнім піском, або це бездоріжжя з різним покриттям: ґрунт, сніг, глина, земля з травою і снігом, ґрунт з обмерзанням, укритим снігом, ось тут ви і починаєте розуміти, на що здатна ця бісова дитина з незрозумілою зовнішністю і з простецьким салоном. І коли вона справляється з усіма перешкодами і у вас на обличчі з’являється посмішка переможця, ось тільки тоді ви зрозумієте, за що ви вибрали її, і усвідомлюєте, що зробили правильний вибір.

Редакція DreamCar висловлює подяку за наданий автомобіль представникам салону Субару Центр Альфа та Михайлу Ходоровскі.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ